MPN – це номер деталі виробника, тобто унікальний код, яким виробник позначає конкретну модель чи модифікацію товару. Абревіатура розшифровується як manufacturer part number. Код зазвичай вказують на упаковці, в документації чи на самому виробі, наприклад на шильдику ноутбука чи блоку живлення, і він допомагає точно відрізнити одну модель від схожої.
Для інтернет-магазинів номер виробника – один з ідентифікаторів товару поряд зі штрихкодом і внутрішнім артикулом. Він важливий у товарній рекламі, порівнянні цін і там, де покупці шукають сумісні запчастини чи витратні матеріали.
Чим MPN відрізняється від GTIN і SKU
Ці ідентифікатори часто плутають, хоча вони мають різне призначення і різних “власників”.
- GTIN – глобальний номер зі штрихкоду, однаковий у всіх продавців товару.
- MPN – код, який присвоює сам виробник, часто буквено-цифровий.
- SKU – внутрішній артикул конкретного магазину, у кожного продавця свій.
Номер виробника унікальний лише в межах бренду: два різні виробники можуть мати однаковий код для зовсім різних товарів. Тому його завжди використовують разом із назвою бренду. Комбінація бренду і коду виробника однозначно визначає модель.
Навіщо MPN у Merchant Center і розмітці
У фіді Google Merchant Center ідентифікатори допомагають Google зіставити товар з каталогом і показувати його за точними запитами. Якщо в товару є штрихкод, основним ідентифікатором вважається GTIN. Якщо його немає – наприклад, для запчастин, товарів під замовлення чи деяких брендів, – вказують бренд і номер виробника.
Правильні ідентифікатори впливають на покази в Google Покупках і в кампаніях Performance Max: товари з повними даними частіше потрапляють у релевантні результати. Відсутні або неправильні значення можуть обмежити покази.
Для товарів власного виробництва без коду виробника і штрихкоду у фіді вказують, що ідентифікатора немає. Вигадувати значення не варто: система перевіряє формат і відповідність, а неправдиві дані можуть призвести до обмежень.
Код також варто додавати в мікророзмітку Product на сторінці товару. Пошукові системи використовують його, щоб пов’язати сторінку з конкретною моделлю, а покупці часто шукають саме за кодом – особливо в техніці, автозапчастинах і комплектуючих.
Як працювати з кодами виробника
Найнадійніше джерело – дані від постачальника чи виробника. Корисно одразу просити в постачальника таблицю з кодами для всього асортименту, щоб не переписувати їх вручну і не помилитися.
Для магазинів з тисячами товарів корисно регулярно звіряти коди з даними постачальника: при оновленні асортименту старі значення інколи залишаються в нових картках.
Варто стежити, щоб у полі MPN не опинявся внутрішній артикул магазину чи код постачальника: це не допоможе Google зіставити товар, а може навпаки заплутати систему. Різні модифікації, наприклад з різним обсягом пам’яті чи кольором, часто мають окремі коди, і їх потрібно вказувати для кожного варіанта.
Код виробника корисно показувати і на самій сторінці товару в характеристиках. Покупці, які шукають сумісну деталь чи точну модифікацію, швидше переконаються, що знайшли саме те, що потрібно, і рідше повертатимуть товар.
